ПРОСТО Є

   

  Вкотре давно заїжджений трек в плейлисті «ВК»…Слова, які вже врізалися навіки і в без того забиту дурнею голову. Ця пісня вже не викликає приємної ейфорії, коли чув цю мелодію вперше і вже наперед знав, що послухаєш її разів двадцять вісім, сорок три, шістдесят п’ять…Але натиснути delete немає духу. Не хочеться. Бо не набридає. Нехай собі там є, може, колись іще захочеться послухати. І ця пісенька там ПРОСТО Є, така вже вивчена і

нецікава. Але чомусь дорога. Бо дуже подобається.  Здається, що вона написана про тебе…Щось із нею так зв’язує…Але на тобі! – що це за назва така? Ммммммммммм, і мелодія нічого))))) Така класна пісня!!!1 І все. У тебе з*являється НОВА улюблена пісня. А стару все одно не видаляєш, хоч послухаєш її хтозна коли або ніколи, але знаєш, що вона там ПРОСТО Є.

         Це, мабуть, одна із невід’ємних потреб існування людини. Знати, що щось чи хтось ПРОСТО Є, на тому місці, де завжди можна знайти. Коли захочеться. Коли стане сумно. Коли стане весело. Знати, що «ТЕ» чекає і ніколи не зникне.

Варто берегти "його", що у нас ПРОСТО Є, бо потім може виявитися, що воно було найдорожчим. А що, як раптом  зникне…Назавжди.. .Що тоді?! Хм, побачимо...