ніколи вдруге.

"Минуле не вернуть..."

Минуле  не  вернуть,  не  виправить  минуле.
Вчорашнє  -  ніби  сон,  що  випурхнув  з  очей.
Як  луки  на  весні  ховаються  під  мулом,
Так  вкриється  воно  пластами  днів,  ночей.
Але  воно  живе  -  забуте  й  незабуте,
А  час,  не  зупиняється,  а  молодість  біжить,
І  миті  жодної  не  можна  повернути,
Щоб  заново,  по-іншому  прожить. 

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 

Очі навпроти здаються зажуреними. Він від їхньої заплаканої сірості зникають навколо іскорки радості. А он зліва такі ж самі сірі. Але ні, не такі. У тому погляді  бігають грайливі бісики, і він світла вечірнього міста, яке проникає через автобусну шибку, очі грають відтінками, від сріблястого аж до чорного...

Скільки взагалі на світі є кольорів очей? Чотири? П’ять? А серед мільярдів немає жодних однакових. Так само немає однакових характерів, хоч знаків зодіаку лише дванадцять. Немає жодних однакових темпераментів, хоч їх існує лише чотири. Кожен з нас – єдиний. Створений Богом і природою. Один на всю неосяжність вічності.

Гучний скрегіт автобуса, що зупиняється, розганяє залишки замріяності. Натягуєш рукавиці, швидким рухом сумку на плече, кишені на застібку – крок, два, кілька сходинок. За спиною грюкнули двері. Повертаєш на свою вулицю, зупиняєшся на тротуарі і підіймаєш очі догори. Важко не посміхнутися. Сотні, тисячі, мільйони сніжинок летять прямо до тебе, легенько торкаються обличчя і зникають назавжди прозорою крапелькою. Їх так багато…Але немає жодних однакових за розміром і конфігурацією. Ти ніколи не побачиш такої самої сніжинки, яка он лежить у тебе на долоні, виділяючись чіткими контурами та рукавиці.

         Ти йдеш далі засніженою доріжкою. Важко повірити, але ніхто ніколи не пройде нею так само. Ніхто ніколи отак самісінько, до найменших дрібниць не спіткнеться на ній, як ти зараз. Ніхто ніколи на тому самому місці не гляне на екран телефону, вирішивши, як і ти, перевірити, котра година. 

         Краса секунди в її неповторності. Цінуй кожну. Жодна не буде вдруге.

Навіть та, яку ти з найбільшим у світі бажанням намагаєшся пережити знову.